[Картинка: i_001.jpg] 
   Коза-дереза
   Були собі дід та баба. Цілий вік злиднювали, а на старість хазяїнувати стали.
   Пішов дід на ярмарок та й купив козу. [Картинка: i_002.jpg] 
   Та не абияку козу, а таку, що в самого вовка в зубах побувала і від вовка втекла. А що обідрав їй вовк бока, то й ходила вона напівбока-луплена.
   Привів дід козу додому та й посилає сина:
   — Жени, сину, козу пасти!
   Погнав син. Пасе, пасе та й напоїть, ні хвилини не постоїть. Пас цілий день, а ввечорі жене козу додому.
   А дід стоїть на воротях, в червоних чоботях, кийком підпирається, у кози питається: [Картинка: i_003.jpg] 
   — Кізонько моя люба, мила! Чи ти їла що, чи пила?
   Відказує коза:
   — Ні, дідусю, не пила я і не їла. Тільки, як бігла через гайочок, ухопила кленовий листочок, а як бігла через гребельку, ухопила водиці крапельку… Тільки й їла, тільки й пила. Розсердився діл на сина і другий день посилає дочку:
   — Жени, доню, ти козу пасти!
   Погнала дочка. Пасе, пасе та й напоїть, ні хвилинки не постоїть. Пасла ввесь день, а ввечорі жене козу додому. [Картинка: i_004.jpg] 
   А дід стоїть на воротях в червоних чоботях, кийком підпирається, у кози питається:
   — Кізонько моя люба, мила! Чи ти їла що, чи пила? [Картинка: i_005.jpg] 
   Відказує коза:
   — Ні. дідусю, не пила я і не їла. Тільки, як бігла через гайочок, ухопила кленовий листочок, а як бігла через гребельку, ухопила водиці крапельку… Тільки й їла, тільки й пила. [Картинка: i_006.jpg] 
   Розсердився дід на дочку і на третій день посилає бабу:
   — Жени, бабо, ти козу пасти!
   Погнала баба. Пасе, пасе та й напоїть, ні хвилинки не постоїть.
   Пасла ввесь день, а ввечорі жене козу додому. [Картинка: i_007.jpg] 
   А дід стоїть на воротях, в червоних чоботях, кийком підпирається у кози питається: [Картинка: i_008.jpg] 
   — Кізонько моя люба, мила! Чи ти їла що, чи пила? [Картинка: i_009.jpg] 
   Відказує коза.
   — Ні, дідусю, не пила я і не їла. Тільки, як бігла через гайочок, ухопила кленовий листочок, а як бігла через гребельку, ухопила водиці крапельку… Тільки й їла, тільки й пила.
   Розсердився дід на бабу і на четвертий день жене сам козу пасти. [Картинка: i_010.jpg] 
   Пасе, пасе та й напоїть, ні хвилинки не постоїть. Пас цілий день, а ввечорі жене козу додому. Надігнав на дорогу, а сам навпростець поза городи.
   Прийшов, став на воротях, в червоних чоботях, кийком підпирається, у кози питається:
   — Кізонько моя люба, мила! Чи ти їла що, чи пила?
   Відказує коза:
   — Ні, дідусю, не пила я і не їла. Тільки, як бігла через гайочок, ухопила кленовий листочок, а як бігла через гребельку, ухопила водиці крапельку… Тільки й їла, тільки й пила. [Картинка: i_011.jpg] 
   Тут уже дід на козу розсердився. Став на неї кричати й кийком замахнувся, — хотів козу бити.
   Коза злякалася й, куди очі бачать, від двору подалася. [Картинка: i_012.jpg] 
   Прибігла в ліс. Бачить — зайчикова хатка. Коза до неї — двері ріжками турнула, у сінці шугнула, потім з сінець у хатку забралася й на піч заховалася. Сидить.
   Коли прибігає зайчик. Дивиться — двері в сінці розчинені, двері в хатку навстяж — чи не розбійники? Потихеньку в сінці пробрався, через поріг в хатку заглядає та й питає:
   — А хто, хто в моїй хатці?
   А коза з печі:Я коза-дереза, — півбока-луплена,за три копи куплена.Тупу-тупу ногами,сколю тебе рогами,ще й хвостиком верть —тут тобі й смерть! [Картинка: i_013.jpg] 
   Злякався зайчик та з хати.
   Сів під дубком і плаче.
   Коли суне ведмідь. Питає:
   — Чого ти, зайчику, плачеш?
   — А як же мені не плакати, — каже зайчик, — коли до мене в хатку забрався звір страшний-страшнющий, що ніколи не чув і не бачив такого.
   — Ходім, я його вижену, — каже ведмідь.
   Пішли. Увійшов ведмідь у сінці, через поріг у хатку заглядає та й питає:
   — А хто тут у зайчиковій хатці? [Картинка: i_014.jpg] 
   А коза з печі:Я коза-дереза, — півбока-луплена,за три копи куплена.Тупу-тупу ногами,сколю тебе рогами,ще й хвостиком верть —тут тобі й смерть!
   Злякався ведмідь та з хати. Через город навпростець утікає, капусту ламає, буряки й моркву топче, гарбузи толоче і світ-за-очі біжить, аж земля движить…
   — Ні, — каже, — зайчику, не вижену, — боюсь.
   Зажурився зайчик, сів під дубком та й плаче. Коли йде вовк.
   — Чого ти, зайчику, плачеш?
   — А як же мені не плакати, каже зайчик, — коли до мене в хатку забрався звір страшний-страшнющий, що ніколи не чув і не бачив такого.
   — Ходім, я його вижену!
   — Де тобі, вовче, його вигнати?! Тут ведмідь гнав, та не вигнав.
   — А я вижену. От ходім!
   Пішли. Вскочив вовк у сінці, — через поріг в хатку заглядає та й питає:
   — А хто тут у зайчиковій хатці?
   А коза з печі:Я коза-дереза, — півбока-луплена,за три копи куплена.Тупу-тупу ногами,сколю тебе рогами,ще й хвостиком верть —тут тобі й смерть! [Картинка: i_015.jpg] 
   Злякався вовк та з хати. Через город навпростець утікає, капусту ламає, буряки й моркву топче, гарбузи толоче і світ-за-очі біжить, аж земля движить.
   — Ні, — каже, — зайчику, не вижену, — боюсь. [Картинка: i_016.jpg] 
   Ще більше зажурився зайчик. Сів під дубком та й плаче. Коли біжить лисичка.
   — Чого ти, зайчику, плачеш?
   — А як же мені не плакати, — каже зайчик. — коли до мене в хатку забрався звір страшний-страшнющий, що ніколи не чув і не бачив такого.
   — Ходім, я його вижену!
   — Де тобі, лисичко, вигнати?! Тут ведмідь гнав — не вигнав, вовк гнав — не вигнав…
   — А я вижену. От ходім!
   Пішли. Забігла лисичка в сінці. — через поріг в хатку заглядає та й питає:
   — А хто тут у зайчиковій хатці?
   А коза з печі:Я коза-дереза, — півбока-луплена,за три копи куплена.Тупу-тупу ногами,сколю тебе рогами,ще й хвостиком верть —тут тобі й смерть! [Картинка: i_017.jpg] 
   Злякалася лисичка та з хати. Через город навпростець утікає, капусту ламає, буряки й моркву топче, гарбузи толоче і світ-за-очі біжить, аж земля движить.
   — Ні. — каже, — зайчику, не вижену, — боюсь
   Ще більше зажурився зайчик. Сів під лубком та й плаче. Коли лізе рак.
   — Чого ти, зайчику, плачеш?
   — А як же мені не плакати, каже зайчик, — коли до мене в хатку забрався звір страшний-страшнющий, що ніколи не чув і не бачив такого.
   — Ходім, я його вижену!
   — Де тобі його вигнати?! — каже зайчик. Тут ведмідь гнав — не вигнав, вовк гнав — не вигнав, лисичка гнала — не вигнала. А то ти?!
   — А я вижену. От ходім!
   Пішли. Вліз рак у сіни. Через поріг у хату перелізає та й гукає.
   — А хто тут у зайчиковій хатці?
   А коза з печі:Я коза-дереза, — півбока-луплена,за три копи куплена.Тупу-тупу ногами,сколю тебе рогами,ще й хвостиком верть —тут тобі й смерть!
   А рак лізе собі помаленьку. Виліз на піч і каже: [Картинка: i_018.jpg] 
   — Ти коза-дереза, а я рак-неборак — швидше з печі злізай, бо вщипну, буде знак!
   І як ущипне козу…
   А коза як замекече та з печі. З печі на піл, з полу на діл та: не-ме-не! не-ме-не! І з хати. [Картинка: i_019.jpg] 
   Подалася скільки видко. [Картинка: i_020.jpg] 

Взято из Флибусты, http://flibusta.net/b/381365