Автор: Василь Симоненко
Жанр: Філософська лірика (вірш)
Рік написання: 1962
Тема: Неповторність кожної людини.
Ідея: Вірш утверджує, що кожна людина є унікальною і неповторною особистістю.
Мотиви: Підкреслення важливості справедливості, життєздатності, та самоповаги в житті людини.
Головна думка: “Ми — не безліч стандартних “я”, А безліч всесвітів різних”.
Художні засоби:
- Епітети: «Очицями, повними блекоти», «гримів одержимо і люто», «лице рябе», «одвічне лоно», «ліниво тяглася», «океанна вселюдська сім’я».
- Порівняння: безліч таких, як ти; безліч таких, як я.
- Протиставлення: «Ми — це народу одвічне лоно, ми — океанна вселюдська сім’я.»
- Метафори: «уявляєш пупом», «кривилося гнівом лице», «не стала навколішки… гордість», «тяглася отара хвилин», «ми — безліч всесвітів».
Вірш “Я” Василя Симоненка – це філософський огляд унікальності і неповторності кожної людини, розглядаючи справедливість, життєздатність, та самоповагу як ключові елементи їх особистості.








