Автор: Афанасій Фет.
Рік написання: 1843.
Рід: Лірика.
Жанр: Ліричний вірш.
Тема: Зв’язок між красою природи, почуттям кохання та творчістю.
Ідея: Ранкова природа і глибоке почуття кохання викликають у автора потребу творити, виразити свої емоції та переживання через слова.
Віршовий розмір: Чотиристопний хорей.
Настрій: Настрій вірша — радісний та засвідчує глибоке переживання краси світу.
Композиція: Вірш складається з двох частин. Перші дві строфи описують ранок і пробудження природи, другі дві — присвячені любові.
Художні засоби: Епітети («живуща сила», «спів пташиний»), метафори («живуща сила / В листі променем заграла», «нове життя буяє»; «ллється мова; душа служить готова;»), уособлення («сонце встало», «променем заграла», «брунька оживає»), анафора.
Особливості: Поєднання опису природи з емоціями любові, акцент на важливості творчості, як відображення внутрішнього світу автора. Світ природи в вірші використовується як засіб передачі внутрішніх почуттів ліричного героя.
