Афанасій Афанасійович Фет – поет-лірик, вірші якого відомі у всьому світі. Його твори присвячені любові, природі та мистецтву. Справжнє прізвище поета Шеншин. Афанасій Фет народився 5 грудня 1820 року в Новосілках в Орловській губернії. Його батько був ротмістром та багатим поміщиком. Мати – Шарлотта Фет, яка мешкала в Дармштадті.
Панас навчався в пансіоні Крюммера. У ранньому віці він почав цікавитися поезією та філологією. Протягом кількох років Фет проживав у пансіоні Погодіна. У цей час він готувався до вступу до вищого навчального закладу. У 1838 році Афанасій став студентом Московського університету. Спочатку він обрав юридичний факультет, але згодом перейшов на філософський факультет.
Перші вірші юного поета з’явилися у журналах ще у студентські роки. Твори друкувалися у виданні «Вітчизняні записки» та «Москвитянин». Читачам та критикам сподобалася збірка поезій «Ліричний пантеон». До нього увійшли епітафії, елегії та балади.
Після закінчення університету Фет вступив до кірасирського Військового ордена полку. У 1846 році його виробили в корнети, а через п’ять років – у штабс-ротмістри. Незабаром Афанасій Афанасійович перевели до полку, розквартованого під Петербургом. У цьому місті поет познайомився з Іваном Тургенєвим та Миколою Некрасовим. Коли почалася Кримська війна, Фет був у Балтійському Порту. Він охороняв естонське узбережжя.
У 1857 році поет одружився з Марією Боткіною, що володіє легким характером і грошима. Дітей у пари не було. Після укладання шлюбу Фет став власником кількох маєтків. Він присвятив себе господарству. Афанасій Афанасійович вирощував зернові культури, розводив птахів та овець. Також Фет облаштував водойму для риб і створив кінний завод. Праця незабаром окупилася. У рік сім’я отримувала достатню суму для проживання. Поет примудрявся одночасно писати ліричні вірші та бути заповзятливим поміщиком.
1867 року Афанасія Афанасійович обрали мировим суддею. На цій посаді він пробув 11 років.
Фет – автор віршів, наповнених любов’ю та романтикою. Поет вважав, що треба апелювати не до розуму читачів, а викликати у них позитивні емоції. Фет написав вірш «Я прийшов до тебе з привітом…», «Село», «Ластівки», «Весняний дощ». Не менш відомі твори «У каміна», «Ще травнева ніч», «Серед зірок».
Фет як писав ліричні вірші, а й займався перекладами. Опанас Опанасович переклав дві частини філософської драми «Фауст». Також Фет перекладав твори латинських поетів. До них належить елегія Тибулла, епіграми Марціалу, сатири Ювеналу. Фет хотів перекласти на російську мову працю Іммануїла Канта «Критики чистого розуму», але він дізнався, що такий переклад уже є. Після цього Фет переклав два твори німецького філософа Артура Шопенгауера.
1890 року у продажу з’явилася книга «Мої спогади». У ньому автор показує себе ролі поміщика. В 1893 вийшла книга «Ранні роки мого життя».
Афанасій Фет помер 3 грудня 1892 року у Москві. Причина смерті – серцевий напад. Існують відомості про те, що перед цим Фет намагався покінчити життя самогубством за допомогою ножа для листів. Поета поховали у селі Клейменове. Тут був родовий маєток Шеншиних.
