Френсіс Скотт Фіцджеральд, всі книги письменника, біографія

Френсіс Скотт Фіцджеральд — американський письменник, відомий своїми романами та оповіданнями, що описують так звану американську «епоху джазу» 1920-х років.

Народився 24 вересня 1896 року у місті Сент-Пол, штат Міннесота, у забезпеченій католицькій ірландській сім’ї. Своє ім’я він отримав на честь свого двоюрідного прадіда, автора тексту державного гімну США “Прапор, усипаний зірками” Френсіса Скотта Кі (1779-1843). При цьому достаток у його сім’ї забезпечувався не завдяки батькові, а завдяки сім’ї його матері, уродженої Маккуіллан. Саме завдяки рідні Фіцджеральд отримав можливість навчатися в престижних навчальних закладах: 1908-1910 – в Академії Сент-Пола, 1911-1913 – в Ньюмен Скул, 1913-1917 – в університеті Прінстона.

У Прінстоні грав в університетській футбольній команді, писав оповідання та п’єси, які перемагали в університетських конкурсах. Проте в 1917 році, незадовго до випускних іспитів, Фіцджеральд іде добровольцем до армії, однак у бойових діях він так ніколи і не брав участі.

У 1919 році Фіцджеральд демобілізувався, якийсь час працював рекламним агентом у Нью-Йорку. Ще під час служби в армії він познайомився із Зельдою Сейр, що походила з багатої та поважної родини (вона була дочкою судді штату Алабама) і вважалася головною красунею і найзавиднішою нареченою штату. Саме з нею пов’язана вся подальша біографія та вся творчість Фіцджеральда.

Незважаючи на заручини, Фіцджеральд і Сейр одружилися не відразу, оскільки сім’я Сейр була проти шлюбу, тому що на той момент Фіцджеральд не мав гарної роботи і постійного заробітку. Мабуть, бажання одружитися з Зельде і змусило Фіцджеральда шукати успіху на літературній ниві, бо тільки успіх дозволив би йому розраховувати на прихильність її сім’ї. Саме тому він сідає переробляти свій рукопис «Романтичний егоїст», який йому на той момент так і не вдалося опублікувати, оскільки він уже кілька разів повертався йому видавництвами.

Цей роман виходить у березні 1920 року під назвою «По цей бік раю» і моментально приносить Фіцджеральд успіх. Через місяць після його публікації він одружується на Зельді, яка послужила прототипом героїні роману Розалінди. Сюжет роману взято зі свого життя автора. Популярність роману відкриває Фіцджеральду дорогу у світ великої літератури: його твори починають друкувати у престижних журналах та газетах: Scribner’s, The Saturday Evening Post та інших. Крім відомості, ця робота приносить непоганий заробіток. Такі несподівані зміни у фінансовому становищі Фіцджеральда дозволили йому та Зельді жити настільки красиво та широко, що світська хроніка називала їх принцом та принцесою свого покоління. У цьому ж році виходить у світ перша збірка оповідань Фіцджеральда «Емансиповані та глибокодумні».

Ставши одними з головних персонажів світської хроніки, Скотт і Зельда стали жити, як то кажуть, напоказ: вони насолоджувалися веселим багатим життям, що складалося з вечірок, прийомів і подорожей на європейські курорти. Вони постійно «викидали» якісь ексцентричні витівки, які змушували говорити про них весь американський вищий світ: то катання Манхеттеном на даху таксі, то купання у фонтані, то поява в голому вигляді на спектаклі. При всьому цьому їхнє життя складалося також з постійних скандалів (часто на ґрунті ревнощів) і непомірного вживання алкоголю, як у нього, так і в неї.

Весь цей час Скотт також примудрявся досить багато писати для журналів, що приносило дуже відчутний дохід (він був одним із найвищих авторів тодішніх «глянцевих» журналів).

За першою книгою в 1922 був опублікований другий роман Фіцджеральда «Прекрасні і прокляті», що описує болісний шлюб двох обдарованих і привабливих представників артистичної богеми. Виходить також збірка оповідань «Оповідання про вік джазу».

У 1924 році Фіцджеральд їде до Європи, спочатку до Італії, потім до Франції. Живучи в Парижі, він знайомиться там із Ернестом Хемінгуеєм. Саме в Парижі Фіцджеральд закінчує та публікує роман «Великий Гетсбі» — роман, який багато критиків, та й сам Фіцджеральд, вважають шедевром американської літератури того періоду, символом «епохи джазу». У 1926 році виходить збірка оповідань “Всі ці сумні молоді люди”.

Однак наступні роки життя Фіцджеральда виявляються дуже тяжкими. Заради заробітку він пише для The Saturday Evening Post. Його дружина Зельда переживає кілька нападів помутніння розуму, починаючи з 1925 року, і поступово божеволіє. Вилікувати її не вдається. Фіцджеральд переживає болісну кризу і починає пити ще сильніше.

У 1930 році у Зельди сталося помутніння розуму, після чого вона все життя страждала на шизофренію. У 1934 році Скотт написав роман «Ніч ніжна», багато в чому автобіографічний, – у ньому Фіцджеральд описав свій біль, битву за збереження шлюбу та зворотний бік їхнього розкішного життя.Однак у США книга великого успіху не мала. Тому в 1937 Фіцджеральд вирішує стати сценаристом в Голлівуді, де знайомиться з Шейлою Грем і закохується в неї. Останні роки життя Фіцджеральд живе з нею, щоправда, під час чергових запоїв стає буйним і навіть жорстоким.

У жовтні 1939 Фіцджеральд приступив до створення роману про життя Голлівуду – «Останній магнат», який залишився незакінченим. За три роки життя в Голлівуді він також написав серію оповідань та статей, здебільшого автобіографічного характеру, опублікованих після його смерті у збірнику «Аварія».

Фіцджеральд помер від серцевого нападу 21 грудня 1940 в Голлівуді, штат Каліфорнія, в будинку Шейли Грем.

Книги Френсіса Скотта Фіцджеральда