Булат Шалвович Окуджава – поет та бард, сценарист та композитор. Він виконував авторські та естрадні пісні, на яких виросло ціле покоління людей. Булат Окуджава народився 9 травня 1924 року у Москві. Його батько був партійним діячем, а мати – родичкою поета Ваана Терьяна.
Булат Окуджава навчався у тбіліській середній школі. Коли батька перевели на Урал, сім’я переїхала до Нижнього Тагілу. Тут хлопчик навчався у школі №32. 1937 року отця Булата Окуджави заарештували і розстріляли, як прихильника Троцького. Після цього мати з сином поїхали до Москви і мешкали на Арбаті.
У 1938 році мати Окуджави заарештували та відправили до Карлаґа. 1940 року юнак поїхав до родичів у Тбілісі. Тут він спочатку навчався, а потім знайшов роботу на заводі. Він був учнем токаря.
У 1942 році Окуджаву призвали до армії та направили до мінометного дивізіону. За два місяці його поранили. Після цього Булат не повернувся на війну. Він служив у запасному полку в Батумі, а потім був радистом у артилерійській бригаді. Окуджаву демобілізували у 1944 році у званні червоноармійця.
Після війни Булат Шалвович повернувся до Тбілісі. Він отримав атестат про середню освіту та вступив до Тбіліського університету на філологічний факультет. У 1950 році студент отримав диплом і протягом кількох років працював учителем. Враження, отримані під час цього життєвого етапу, пізніше відбилися у його розповідях.
У 1956 році Окуджава випустив збірку «Ліріка» і вступив до партії після реабілітації батьків. 1959 року Булат поїхав до Москви і виступав там зі своїми піснями. У цей час Окуджава написав такі пісні: «Московська мураха», «Пісенька про блакитну кульку», «На Тверському бульварі».
1961 року відбувся вечір авторської пісні у Харкові. Наступного року Булат знявся у фільмі «Ланцюгова реакція». 1970 року глядачі побачили фільм «Білоруський вокзал» і почули пісню «Нам потрібна одна перемога». 1967 року Окуджава побував у Парижі. Він записав 20 пісень, на підставі яких було створено першу платівку. У 1970-х роках платівки Окуджави з’явилися у СРСР. Вони мали великий попит. Також пісні легендарного барду поширювалися у магнітофонних записах. Вони дуже подобалися інтелігенції.
Окуджава писав пісні як виходячи з власних віршів. Він співпрацював із польською поетесою Агнешкою Осецькою. З композитором Ісааком Шварцем Булат створив 32 пісні. До них належить «Ваше благородіє, пані Удача», пісенька кавалергарда, романс «Любов та розлука».
1987 року Булат Шалвович здійснив творчу поїздку на Північний Кавказ. Також він регулярно виступав із концертами у США, Німеччині, Ізраїлі. 1995 року відбувся останній концерт у Парижі.
Окуджава брав участь у політичному житті країни. 1993 року він залишив підпис під «листом 42». Як літератор Окуджава також виявив свій талант. Він написав автобіографічну повість «Будь здоровий, школяр», а також твори «Бідний Авросімов», «Подорож дилетантів».
Булат Шалвович Окуджава був одружений двічі. Перша дружина – Галина Смольянінова. У сім’ї з’явився син Ігор та дочка, яка померла у дитинстві. Друга дружина – Ольга Арцимович. У шлюбі народився син Булат, який згодом став музикантом та композитором.
Булату Окуджаве у США зробили складну операцію на серці. 12 червня 1997 року відомий бард помер у військовому шпиталі у французькому місті Кламар. Окуджаву поховали на Ваганьківському цвинтарі Москви.
