Стівен Хокінг – людина-епоха, що визначила напрямок розвитку теоретичної фізики для вчених в усьому світі. Його можна назвати правонаступником Альберта Ейнштейна в галузі фізики. До Хокінга чорні діри вважалися надзвичайно складним предметом дослідження, проте він зміг вивести їх наукове обгрунтування та їхні математичні властивості. За свої досягнення в області фізики, астрофізики та космології був удостоєний більш ніж двадцяти нагород. Всесвітню відомість, як письменник, отримав за книгу «Коротка історія часу», яка стала бестселером вже після першої публікації і ще потім декілька разів перевидавалась.
Дитинство і юність
У січні 1942 року у сім’ї медичних дослідників народився хлопчик, якого назвали Стівеном. Йому судилося стати світилом науки, знаменитим дослідником. Хлопчик був старшою дитиною в сім’ї, крім нього трохи пізніше народилося дві дочки Філіпа та Мері. Крім того, батьки всиновили ще одного хлопчика, якого назвали Едвардом.
Хлопчика з раннього віку тягнуло до точних наук: математики, фізики. Також він цікавився космосом.
У віці 17 років йому вдалося здобути місце в Оксфорді. Разом із товаришем, сером Роджером Пенроузом він створив математичне обґрунтування, яке підкріпило теорію Великого вибуху, а також наявність так званої червоточини у просторі-часі.
Коли йому виповнився 21 рік, медики виявили, що Стівен хворий на рідкісну хворобу, на тлі якої у нього розвинувся параліч. Йому відвели кілька років життя, але Стівен зрозумів, що це захворювання розвивається дуже повільно. Він не вважав свій стан перешкодою для своєї наукової діяльності і активно займався фізикою.
Життєвий шлях
У 1962 році Хокінг закінчив навчання в Оксфорді, здобувши ступінь.
З 1965 року він починає працювати у Кембриджському університеті.
У 1966 році він захищає свою роботу «Властивості всесвітів, що розширюються» і отримує ще один ступінь.
З 1968 до 1972 року він викладає в Інституті теоретичної астрономії.
Потім переходить в інший університет астрономії і до 1973 продовжує роботу там.
З 1973 по 1975 р. Стівен навчає студентів прикладної математики та фізики.
У 1973 році він їде до СРСР і там обговорює чорні дірки зі своїми радянськими колегами та дослідниками.
1974 року він стає членом Лондонського королівського товариства.
Стівен був затятим сперечальником. Цього ж року він зі своїм товаришем Торном посперечався, що небесний об’єкт «Лебідь Х-1» не є чорною діркою. Предметом суперечки стала підписка на журнали. І лише у 90-х роках він був змушений визнати свій програш. Надалі між Хокінгом та його колегами не раз виникали подібні суперечки.
З 1975 до 1977 викладає своїм учням теорію гравітації.
Цього ж року розробляє теорію про «випаровування» чорних дірок через виникнення певного явища, яке незабаром назвуть «випромінюванням Хокінга».
Потім до 1979 року є професором з гравітаційної фізики.
А з 1979 року стає викладачем з математики. Слід зазначити, що Хокінг не отримував іншого, крім цього у школі, математичної освіти. У перші роки він навчався разом зі своїми студентами за тими ж підручниками, що й вони, випереджаючи їх на кілька тижнів.
У 1981 році бере участь у семінарі, який проходить за квантовою теорією гравітації, що проходив у Москві.
1985 року у Стівена погіршилося здоров’я. Він захворів на запалення легень, що негативно позначилося на його організмі. Лікарям довелося зробити йому трахеостомію, після чого Хокінг зовсім перестав розмовляти. Він користувався спеціальним синтезатором мови, щоб доносити до людей свої думки.
У 1988 році у світ виходить перша опублікована наукова праця Хокінга. Книга називається “Коротка історія часу” і стає справжнім проривом, бестселером.
У 1993 році з’являється інша праця, присвячена чорним дірам та молодим всесвітом.
2001 не стає винятком. Видається ще одна книга під назвою «Світ у горіховій шкаралупці».
У 2005 році Стівен випускає нове видання своєї історії, випущеної в 1988 році, яку називає «Найкоротша історія часу» (у співавторстві з вченим Леонардом Млодінова).
У 2006 році разом із дочкою пише дитячу книжку, присвячену таємницям Всесвіту.
Незважаючи на всі перешкоди, які влаштовувала доля, Хокінг завжди вів активний спосіб життя. У 2007 році він здійснює політ у спеціальному літаку, який запустили у невагомість.
У 2009 році було заплановано ще один такий політ, якому не судилося відбутися.
У 2010 році випустили науково-популярний трисерійний фільм, у якому брав участь сам Хокінг.
У 2012 році на каналі Discovery показували фільм «Великий задум щодо Стівена Хокінга».
У 2014 році було випущено телевізійний серіал «Наука майбутнього Стівена Хокінга».
У 2015 році було створено його іменну медаль, яка щороку присуджується науковим дослідникам, які поширюють наукові
знання.
У 2016 році Стівен опублікував свої наукові праці, присвячені революції чорних дірок. І назвав мікроскопічні чорні дірки джерелом невичерпної енергії.
Стівен Хокінг помер у 2018 році. Йому було 76 років. Його прах похований у Вестмінстерському абатстві між могилами Ньютона та Дарвіна.
Особисте життя
Джейн Уайлд була першою дружиною Хокінга. З нею він був одружений з 1965 по 1995 рік, 5 останніх років з яких вони жили окремо через непорозуміння та особисті розчарування. У цьому шлюбі у нього народилося кілька дітей: двоє синів та одна донька.
Згодом кожен із них побудував свою кар’єру: наприклад, дочка Люсі стала літературознавцем, а старший син Роберт став інженером-програмістом. Другий син Тімоті також здобув хорошу освіту та працює з компанією LEGO.
Пізніше Стівен одружився з жінкою, яка працювала в нього доглядальницею. Її звали Елайн Мейсон. Вони прожили у шлюбі 11 років, після чого у 2006 році теж розлучилися. У цьому шлюбі дітей Стівен не мав.
Пам’ять
У тому, що Стівен Хокінг був людиною незгасної енергії, сумніватися не доводиться. Інакше як би змогла людина, яка понад 50 років перебуває в інвалідному кріслі, а також позбавлена здатності говорити, зробити величезний внесок у науку. Крім того, це була людина надзвичайної стійкості та гострого розуму, що за життя допомогло йому досягти небувалих успіхів у своїй діяльності.
Він є не тільки людиною, яка подолала себе, свою хворобу, а й світилом, який присвятив себе і своє життя вивченню космосу та його таємниць. Стівен Хокінг є одним із найвпливовіших і найвідоміших фізиків-теоретиків, основоположником квантової космології. Основними досягненнями вченого є:
- Використання термодинаміки в описі чорних дірок.
- Теорія про «випаровування» чорних дірок.
- Припущення поняття про чорні діри мікроскопічного розміру, маса яких приблизно становить величезну кількість тонн.
Хокінг був переконаний, що людству загрожує постійна небезпека. І що всі відповіді на свої запитання воно може знайти лише у космосі. Космічні польоти мають значення для розвитку майбутнього людей. Також він не заперечував існування позаземних жителів у Всесвіті і був упевнений у тому, що люди зможуть знайти вихід до інших планет, а також вивчити все те, що було приховано на величезних просторах космосу.
