Іван Сергійович Тургенєв – російський письменник ХІХ століття, чия творчість справила значний вплив в розвитку літератури загалом, як російської, і світової. У своїх творах Іван Сергійович Тургенєв зумів розкрити красу душі, високі моральні риси простого селянина. Він однаково вражаюче і достовірно створював образи самовідданих російських жінок, дворянської інтелігенції та демократично настроєних людей нової епохи. Його твори написані живим та красивим складом, а характери героїв творів зображені гранично реалістично та дуже талановито.
Іван Сергійович Тургенєв народився у дворянській сім’ї 9 листопада 1818р. у м. Орел Дитинство хлопчика пройшло у родовому маєтку матері. Опікали маленького Івана гувернери та вчителі. У 1827р. сім’я поїхала до Москви, де освіта Тургенєва спочатку проходить у приватних пансіонах, а потім їм заміняються домашні вчителі. Так він здобув шкільну освіту та відмінно вивчив іноземні мови (англійську, французьку, німецьку). У 1833 р., п’ятнадцятирічний підлітком він вступає на навчання до Московського університету. Але вже через рік переводиться на навчання до університету в Петербурзі, успішно його закінчує у 1836р. У період навчання у майбутнього письменника починають формуватися літературні уподобання, він пише свої перші вірші.
У 1838р. майбутній письменник їде до Німеччини. Там у Берлінському університеті він протягом двох років слухає лекції знаменитих берлінських професорів та вивчає філософію, класичну філологію. Під час навчання Тургенєв подорожує Європою (Італія, Франція, Голландія). У 1841р. він повертається до Росії. Готується до складання іспитів на ступінь магістра філософії, які успішно складає 1842р. У цей час він відвідує Москві різні літературні гуртки і розуміє, що літературна діяльність йому ближче, ніж посаду професора філософії.
У 1843р. Тургенєв вступив на службу до міністерства внутрішніх справ. У нього зав’язуються дружні стосунки з Бєлінським, які згодом мали чималий вплив на творчість письменника. У цьому року побачила світ і поема «Параша», прихильно сприйнята критикою. Прослуживши два роки, письменник виходить у відставку та у 1847р. їде до Берліна, а через три роки до Парижа. На рішення виїхати за кордон чимало впливу і захоплення французькою співачкою Поліною Віардо, почуття до якої письменник відчував згодом багато років. З 1848р. по 1850р. були написані п’єси «Нахлібник», «Холостяк», «Провінціалка», які з успіхом ставилися в театрі та були добре прийняті публікою.
1850р. для Тургенєва ознаменувався поверненням у Росію та роботою в «Сучаснику» Некрасова як автора і критика. У 1852р. Тургенєв був написаний некролог з нагоди смерті Н.В. Гоголя. Цензура його заборонила, а письменника відправили на заслання в родовий маєток, позбавивши його права виїжджати за межі губернії. У цей час були написані повісті про селянське життя «Муму», «Заїжджий двір».
Через рік письменнику дозволили відвідувати Петербург, і лише 1856г. Знову дозволили виїзд за кордон. Він вирушає на два роки до Європи. Після повернення, 1858р. публікує повість «Ася» та роман «Дворянське гніздо». У 1863р. Тургенєв вже остаточно їде за кордон, де живе разом із сім’єю Віардо. І вже живучи за кордоном, він одним із перших російських письменників отримав визнання європейського літературного та наукового середовища. Він був обраний головою 1878р. у Парижі літературного конгресу. На 1879г. удостоївся почесного ступеня професора Оксфордського університету. З останніх творів письменником були написані психологічні повісті “Сон”, “Собака”, “Клара Міліч”, де він намагається досліджувати підсвідомість людини.
У 1882р. у письменника виявилися перші ознаки невиліковної хвороби. І 3 вересня 1883р. Іван Сергійович Тургенєв помер у Буживалі (західне передмістя Парижа). Похований у Санкт-Петербурзі на Волковському цвинтарі.
