Вигадниця Мартишка,
Осел,
Козел
Та клишоногий Мишка
Затіяли Квартет заграть.
Дві скрипки, ноти, бас і альт дістали
Й під липу в лузі посідали,
Щоб світ мистецтвом чарувать.
Ударили в смички,— ладу ж дарма шукать!
“Стій, братця, стій! — кричить їм Мавпа,— постривайте!
Хіба заграєм так? Інакше посідайте.
Ти з басом, Мишечко, сідай проти альта,
Я, прима, сяду проти втори;
Тоді вже піде музика не та:
У танець підуть ліс і гори!”
Знов сіли, почали Квартет;
А діло все не йде вперед.
“Стривайте ж, я знайшов секрет,-
Кричить Осел,— усе в нас піде ладом,
Як поряд сядем”.
Послухали Осла, поважно сіли в ряд;
А все-таки Квартет не йде на лад.
Ще гірше, ніж раніш, пішли між ними чвари
І свари,
Кому і як сідать.
Припало Солов’ю якраз там пролітать,
До нього всі вдались, як до свого спасіння:
“Будь ласка,— мовили,— таж наберись терпіння,
Допоможи Квартет улаштувать,
І ноти й інструмент зуміли ми дістать,
Скажи лиш, як сідать!”
“Щоб буть музи?кою, потрібне тут уміння
Та трохи тонших би ушей,-
Їм одмовляє Соловей,-
Тож, як сідати — сварки марні,
Бо з вас музики незугарні”
Перекладач: Ф. Скляр.
Аналіз / мораль байки «Квартет» Крилова
Іван Андрійович Крилов розмістив «Квартет» на сторінках своїх «Нових байок».
Байка написана в 1811 році. Її автору цієї пори виповнилося 42 роки, він продовжує працювати в Імператорській публічній бібліотеці. Його популярність як байка до того часу була вже незаперечною. Розмір – розностопний ямб з вигадливим римуванням, з переважанням суміжної. Її можна назвати політичною сатирою, хоча мораль цієї байки – вічна і не пов’язана з сьогохвилинним контекстом. Вважається, що приводом до створення твору послужило реформування Державної ради, що спричинило поділ на чотири департаменти. Члени Ради не відразу освоїли новий принцип роботи, тільки в результаті суперечок побудували ієрархію, яка, нарешті, задовольнила всіх. Ще одна версія, куди ближча до занять самого І. Крилова – відкриття товариства “Бесіда любителів російського слова”, що засідав зазвичай у будинку Г. Державіна. У його лавах також траплялися образи щодо розподілу місць. Героїв п’ятеро, найколоритніші з них, мабуть, Мавпа (пустунка) і Осел. Власне, решті учасників квартету слова так і не дали. Соловей тут – персонаж назидающий, виразник авторської позиції. Назва відноситься до ансамблю із 4 музикантів. «Косолапий Ведмедик»: фольклорний епітет і цілком собі антропонім (календарне, людське ім’я у тварини). “Затіяли зіграти”: порив був спонтанний. Грати вирішили на натхненні. У перечислювальній градації виявляють себе відомі музичні інструменти: бас, альт, скрипка. Концерт мав на увазі без вхідних квитків, згодом був можливий і гастрольний тур. Отже, «деруть», а толку немає. Виявляється одного бажання та старання недостатньо. Потрібно ще й правильно сісти. Першою про це здогадалася, звичайно, Мавпа. Звернення “братці” – ще один штрих до олюднення героїв. Рефрен “стій”. Себе вона скромно називає «примою» (головною), пересаджує «Мішечку» і саму себе. «Затанцюють ліс і гори!»: оптимізм мавпочки переростає не просто в уособлення, а в безсоромну гіперболу. «На лад не йтиме»: немає гармонійного звучання (тут ще й застаріла форма дієслова). Потім осяяло Осла. Він висаджує всіх у ряд. Знову рефрен «не йтиме». Почалася словесна суперечка. На шум прийшов Соловей. Звірі просять його стати суддею у суперечці. Соловей милостиво погоджується. І ось його вердикт: треба вміння та вуха ваших ніжних. Тобто, він не просто відмовив їм у навичках, досвіді, а саме у здібностях. Отже, ансамбль спочатку був приречений. Виходить, розсадження не зробить із них музикантів. У фіналі ще й перестороги не братися не за свою справу, тверезо оцінювати свої таланти.
У «Квартеті» І. Крилова сучасники письменника бачили сатиру на злобу дня.
