В блакитному тумані моря
Біліє парус самітний.
Чого шука він в тім просторі?
Чом в ріднім краї він чужий?
Лютує хвиля, вітер грає
I щогла гнеться і тріщить;
Та й там він щастя не шукає,
Та й не од щастя він біжить.
Вода під ним — блакить прозора,
Над ним — проміння виграє,
А він благає бурь у моря,
Немов спокiй у бурях є.
Переклад М. Зерова
———————————–
Самотній парус ген біліє
В морськім блакитнім тумані.
Що він знайти в чужині мріє,
Що в рідній кинув стороні?
Лютує вітер, хвиля грає,
І щогла гнеться і скрипить,-
Дарма, він щастя не шукає
І не від щастя геть біжить.
Над ним струмок ясніш лазурі,
День золотий над ним встає,
А він, мятежний, прагне бурі,
Неначе в бурі спокій є.
Перекладач: Л. С. Первомайський
Аналіз вірша «Парус» Михайла Лермонтова
Лермонтов написав вірш «Парус» в 1832 р. Юний поет ще тільки починав свій творчий шлях. Тим не менш, у творі він вже торкається серйозних філософських питань, розробкою яких займатиметься протягом усього життя.
За жанром «Вітрило» є ліричним віршем. Його тема безпосередньо пов’язана з реальною подією у житті Лермонтова. У віці сімнадцяти років поет кидає навчання у Московському університеті та переїжджає до Петербурга, де під тиск бабусі вступає до школи прапорщиків. Переїзд до столиці був першим відповідальним рішенням Лермонтова. Від нього залежала подальша доля поета. У вірші «Вітрило» повною мірою відбилися його роздуми та надії.
Центральний образ вірша – самотнє вітрило в безкрайньому морі, який порівнюється зі станом ліричного героя. Лермонтов одразу ставить риторичні питання про мету свого існування. Вони алегорично протиставляються Москва («краю рідному») і Петербург («країні далекої»).
Спокійне море поет порівнює зі своїм колишнім безтурботним життям. Романтична натура Лермонтова прагне змін. Кар’єра військового була його ідеалом, просто у ній поет бачив можливість активної діяльності. Насправді він ще перебував на життєвому роздоріжжі.
У вірші проглядається мотив самотності та неприйняття навколишнього світу, властивий пізній ліриці Лермонтова. Стурбована натура поета подібна до «бунтівного» вітрила, який «просить бурі». Велике значення має твердження: він щастя не шукає. Лермонтов зізнається, що його прагнення активної діяльності пов’язані з поліпшенням свого становища. Він свідомо готовий до життєвих поневірянь і страждань заради вчинення якогось великого вчинку.
Філософський сенс вірша не применшує його художніх переваг. “Парус” – прекрасний зразок пейзажної лірики. Яскраві епітети створюють перед читачем напрочуд правдиву картину («голубом», «золотою»).
Твір перейнято особливою динамікою. Автор застосовує риторичні питання та вигуки. Багатокрапки підкреслюють глибину роздумів ліричного героя.
У цілому вірш «Парус» — дуже глибокий. У ньому молодий Лермонтов зміг показати наявність великого багатогранного таланту. Майстерне поєднання чистої лірики з філософською темою – рідкісна поетична якість. Лермонтов заявив про себе, як про поета, на якого чекає велике майбутнє.
