Для тих, хто хоче вивчати повністю або читати вірш «Шепіт… Ніжний звук зітхання…» Фета Афанасія Афанасійовича є можливість завантажити твір та опис одним файлом або отримати онлайн доступ. Матеріал може бути використаний під час уроків літератури у старших класах.
Текст вірша Фета «Шепіт… Ніжний звук зітхання…» був написаний 1850 року. Композиційно вірші складаються із трьох строф. Головна ідея та сюжет – досвітній час. Твір вражає своєю незвичністю – поет написав його без жодного дієслова, але це ніяк не заважає читачеві зрозуміти емоції ліричного героя, які він хоче передати через ці рядки, завдяки яскравим епітетам: боязке, сонне, чарівне, димне.
Читати вірш «Шепіт… Ніжний звук зітхання…» Фета А.А. українською мовою
Шепіт… Ніжний звук зітхання…
Солов’їний спів…
Срібна гра і колихання
Сонних ручаїв.
Ночі блиск… Тремтіння тіней…
Тіні без кінця…
Ненастанні, дивні зміни
Милого лиця…
У хмаринках — пурпур рози.
Відблиск янтаря…
І цілунків пал, і сльози,
І зоря, зоря!
Переклад М. Рильського
Аналіз повного вірша «Шепіт… Ніжний звук зітхання…» Фета А.А.
У вірші багато незакінчених речень, за допомогою яких передано почуття ліричного героя, його переживання, знервованість, таємничість і особливу піднесеність душі.
У центрі вірша, традиційаі для інтимної лірики, тема кохання, яка розкривається не лише за допомогою описів внутрішнього стану закоханих, їх поет переплітає з елементами пейзажу.
Ліричний герой практично не проявляє себе, але пристрасний і ніжний опис любовної сцени підказує, що перед нами палка натура. У перших рядках А. Фет описує чарівні звуки любові: «шепіт, ніжний звук зітхання». Розмова між двома спорідненими душами доповнює «солов’їний спів». Соловей – символ чистоти і любові, тому автор не випадково згадує цю птицю. Опис сонного струмка, який розмірено колише свої води, додає опису таємності і ніжність.
У другій строфі тема любові виявляється виразніше. Ліричний герой підпускає читача ближче, дозволяючи йому побачити, як змінюється «миле обличчя». У третій строфі емоції наростають ще більше, між закоханими загострюється пристрасть. Поет розповідає про поцілунки, змішані з сльозами. Чому ж вони з’являються на очах щасливих закоханих? Тютчев вважав, що саме сльози показують найвищий напруження пристрасті.
композиці.
Композиція твору тільки на перший погляд здається простою. Вірш ділиться всього на три катрена. Проте, в трьох чотиривіршах автор зумів поєднати елементи пейзажної і любовної лірики, в змісті вірша умовно можна виділити дві складові.
